Цвинтар американського міста Нашвілл завжди був тихим місцем. Але в останні півроку там почали лунати дивні звуки. Долинають вони з могили з написом Robert Ezra Park (1864-1944). Щось відбувається там щоразу, коли хтось на планеті вимовляє словосполучення «соціальна дистанція». Це метаїться, намагаючись знайти спокій, душа знаменитого американського соціолога Роберта Парка, у роботах якого поняття соціальної дистанції було одним із ключових для опису суспільства. І означало воно зовсім не дистанцію в півтора метри, яку потрібно дотримуватись відповідно до ковидного розпорядження.
Історія походження терміна "соціальна дистанція"
В 1924 Парк писав в Journal of Applied Sociology: «У соціологів останнім часом стало прийнято користуватися поняттям «дистанція» стосовно людських відносин, на відміну від просторових». Йдеться трохи про фізичну відстань між людьми, стільки про поведінку, сприйняття, спілкування. Соціальна дистанція – це те, що поділяє класи та нації.
Роберт Парк наводить приклад у дусі свого неполіткоректного часу: «Господиня вдома може перебувати в найближчих особистих стосунках зі своєю куховаркою, але ці близькі стосунки зберігатимуться лише доти, доки куховарка дотримується „належної дистанції“. Завжди є певний соціальний ритуал, який утримує куховарку на її місці, особливо коли в будинку гості. Це одна із тих речей, які знає кожна жінка. Те саме стосується відносин між расами. Негру „слід знати своє місце“, і, мабуть, це вірно для всіх інших рас, класів та категорій осіб, щодо яких наші установки закріпилися, увійшли до звички».
Соціолог сподівався: «Те, що ми можемо так легко розрізняти ступені близькості, вселяє надію, що ми зможемо зрештою навчитися вимірювати „дистанцію“ в тому сенсі, в якому тут вживається це слово, з такою самою точністю, з якою ми сьогодні вимірюємо інтелект; бо ми, звичайно, не знаємо всіх факторів, що визначають „близькість“, але й усіх факторів, що визначають інтелект, ми так само не знаємо».
У ті ж 20-ті роки з'явився один із перших інструментів, що дозволяють вимірювати соціальну дистанцію (ні, це не рулетка, з якої пильні комісії ходять перевіряти магазини та кафе). Його вигадав інший великий американський соціолог Еморі Богардус. Він розробив шкалу, за допомоги якої можна виміряти ступінь близькості тієї чи іншої соціальної групи.
Майже сто років словосполучення «соціальна дистанція» було суто соціологічним поняттям. Але тут прийшов вірус, і все змінилося. Це поняття, але в іншому значенні, майже миттєво увійшло у масове вживання по всьому світу. Пандемія взагалі стала однією з найбільших лінгвістичних подій, подарувавши нам купу нових слів: віддалення, самоізоляція, зум, дистант і так далі.
Були, звісно, й ті, хто бурчав: мовляв, неправильно говорити «соціальна дистанція», треба «соціальне дистанціювання». Але соціологам від цього не легше, адже це слово теж із їхнього лексикону. Наприклад, його використав у своїх роботах вчитель Роберта Парка – Георг Зіммель.
«Санітарна дистанція» теж не найкращий варіант: від нього віє чумним бараком. Треба змиритися з тим, що словосполучення «соціальна дистанція» перекочувало з наукових книг та статей в оголошення на стінах магазинів та метро. А соціологи хай щось нове вигадають. Вони розумні, впораються.
Як правильно вимірювати соціальну дистанцію
Перед вами класична шкала Богардуса, трохи відредагована. Спробуйте оцінити свою близькість до тієї чи іншої соціальної групи. Це може бути будь-хто: китайці, американці, вестготи, бомжі, комуністи, шахісти, вірусологи і т. д. Вам потрібно відповісти «так» чи «ні» на кожне з висловлювань. Кількість відповідей «ні» утворює соціальну дистанцію між вами та групою.
…моя дочка вийшла б заміж за {name} (представника цієї групи)
…{name} став би моїм близьким другом
…{name} жив би зі мною в одному будинку (якщо ви мешкаєте в багатоповерхівці) або на одній вулиці (якщо ви проживаєте у приватному секторі)
…{name} став би моїм колегою
…{name} жив би в тому самому місті, що і я
…{name} став би громадянином моєї країни
…{name} приїхав би до моєї країни туристом
Шкала влаштована так, що, відповівши один раз «так», людина так само відповідатиме і на наступні питання. Теоретично, якщо я згоден, щоб бомж став моїм близьким другом, я не буду проти того, щоб бомжі жили зі мною в одному будинку. Але реальність завжди складніша. Серед соціологів ходить жарт: якщо людина готова віддати свою дочку за чорношкірого, але не готова жити з чорними в одному місті, це не помилка шкали, просто цей респондент однаково ненавидить і свою дочку, і негрів.
Фото: GOOGLE.COM