Настав час людству подивитися гіркій правді в очі: ми колонізували майбутнє. Ми ставимося до нього як до далекого колоніального форпосту, куди можна вільно скидати екологічні збитки та технологічні ризики, ніби там нікого немає. Трагедія в тому, що тут немає наступних поколінь і нема кому протистояти цьому пограбуванню їхньої спадщини. Вони не мають жодних політичних прав чи представництва. Переважна мовчазна більшість майбутніх людей тут безсила
Важко зрозуміти масштаб цієї несправедливості. Сьогодні на планеті живе майже 8 мільярда людей. Це лише мала частина від 100 мільярдів, які жили та померли за останні 50 тисяч років. А у наступні 50 тисяч років народяться трильйони! Як ці майбутні покоління оцінять нас і залишений їм спадок? І як нам стати добрими предками?
За останнє десятиліття виник глобальний рух за деколонізацію майбутнього та розширення наших тимчасових горизонтів. Воно все ще фрагментарне і поки що не має назви. Я називаю його активістів повстанцями часу.
Це, наприклад, учасники японського руху «Дизайн майбутнього», які намагаються змінити практику короткострокового планування, яка сьогодні домінує в політиці. Під час обговорення планів розвитку міста вони просять частину групи уявити себе жителями 2060 року — це дуже впливає на підсумкові рішення.
Інші повстанці часу звертаються до судів для захисту прав майбутніх людей. Організація «Фонд наших дітей» нещодавно порушила справу проти уряду США, обстоюючи право майбутніх поколінь на безпечний клімат та чисту атмосферу. Їхня боротьба вже викликала новаторські судові процеси по всьому світу, від Колумбії до Нідерландів.
В інших місцях природним об'єктам стали надавати права юридичних осіб — від річки Уонгануї в Новій Зеландії до річок Ганг та Ямуна в Індії. Повстанці часу виборюють і голоси під час виборів. У 2019 році підлітки по всій Європі вимагали від своїх батьків, бабусь та дідусів врахувати їхню думку на виборах, віддати їм свої голоси.
На останніх виборах у Великій Британії ми теж вирішили віддати свої голоси нашим одинадцятирічним близнюкам — сіли за кухонним столом, обговорили програми партій, і кожен із дітей сказав, де поставити галочку у виборчому бюлетені. Ні, ці галочки не відображали політичних поглядів батьків.
Так починається повстання за деколонізацію майбутнього! Воно може виявитися одним із наймогутніших політичних рухів цього століття. Воно допомагає нам вирватися з короткочасних циклів, у які нас заманюють електронні відволікалки та культура споживання, всі ці кнопки «Купи зараз» та цілодобові новини.
Пора зайнятися відновленням та ремонтом нашого планетарного будинку. Давайте станемо повстанцями часу!
Фото: MIDJOURNEY.COM